ОБЕРЕЖНА ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС КАНІКУЛ – ЗАПОРУКА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я!

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!
ПРИЄМНИХ ТА БЕЗПЕЧНИХ ВАМ КАНІКУЛ!

Пам`ятка з безпеки життєдіяльності на канікулах

1. Правила дорожнього руху
• ходити тільки по правiй сторонi тротуару;
• дорогу переходити не поспiшаючи;
• не можна переходити дорогу навскіс;
• переходячи дорогу, слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини зупинитися i подивитися направо;
• якщо не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд зупинитися на серединi вулицi i зачекати, поки рух припиниться;
• якщо немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти назустріч транспорту, що рухається.

2. Правила протипожежної безпеки
• Дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в спекотну погоду;
• гра з вогнем — одна з причин пожежi;
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в турпоходi.

3. Правила поведiнки на водi
• купатися можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче 20—250 С i води — не менш нiж 18—200С;
• купатися дозволяється тiльки в спецiально вiдведених мiсцях;
• забороняється заходити у воду глибше, нiж по пояс, людинi, яка не вмiє плавати;
• не запливайте за знаки огорожi акваторiї пляжу;
• грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для життя;
• не забруднюйте воду та берег;
• не подавайте хибних сигналiв тривоги;
• не користуйтесь надувними матрацами, катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання.

4. Правила електробезпеки
• Під час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з розетки за шнур;
• категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено несправнiсть;
• не торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під напругою;

Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри, перегрівання штепсельних розеток i вилок.

5. Вибухонебезпечні предмети
• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;
• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

6. Правила культури поведінки (правила в громадських місцях)
• Завжди прагнiть бути культурною людиною;
• поступайтеся мiсцем людям похилого вiку;
• поважайте старших, не будь грубим;
• не гуляйте пiзнiше 21 години;
• не сидiть цiлодобово бiля телевiзора, комп’ютера;
• бiльше читайте художньої лiтератури.

7. Категорично забороняється• Ходити на територiї новобудов;
• купатися без догляду дорослих;
• розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй електропередач;
• iздити на велосипедi на тiй частинi дороги, де рухається транспорт.

8. Суворо дотримуйтесь правил:
• дорожнього руху;
• користування газовими, електричними приладами;
• поведiнки дiтей на водi;
• користування пасажирським лiфтом;
• протипожежної безпеки.

Пам'ятка безпечної поведінки
під час літніх канікул для учнів

- Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
- Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.
- Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
- Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.
- Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.
- Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил пожежної безпеки.
- Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослих.
- Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу водоймищ.
- Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.
- Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Гарних вам канікул!

Правила поведінки на воді та поблизу водоймищ

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим ісуворо дотримуватись правил поведінки на воді.
Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення юнацтву правил поведінки на воді.
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:
- правильний вибір та обладнання місць купання;
- навчання дорослих і дітей плаванню;
- суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
- постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Безпека руху пішохода

Перехід дороги.
Якщо на ділянках шляхів відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч у місцях, де вона добре проглядається в обох напрямках, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість і пересвідчитись у відсутності небезпеки. Взимку треба враховувати те, що дорога дуже слизька і для зупинки автомобіля потрібна більша відстань. Також транспортний засіб може несподівано занести в сторону пішоходів.
При переході проїжджої частини дороги необхідно переходити дорогу у місцях, позначених спеціальною розміткою або дорожніми знаками „Пішохідний перехід”.
Пішоходи, що не встигли завершити перехід всієї проїжджої частини, провинні пропустити транспортний засіб, чекаючи можливості для подальшого руху на острівку безпеки, а за його відсутності – на лінії, що розділяє потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід дороги можна, виконавши ті ж вимоги, які регламентують порядок початку переходу проїжджої частини дороги.
Рух по зимовій дорозі.
· Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
· Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.
· Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.
· Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
· Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїжджої частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.
Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього малих дітей! Пам'ятайте: ваше життя – у ваших руках, намагайтеся зробити все, щоб зберегти його.
Свято запам'ятається надовго, якщо воно пройде без проблем. А подбати про це повинні Ви самі.

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО COVID-19, НАВЧИТИ ЇЇ ВЕСЕЛО МИТИ РУКИ ТА ПРАВИЛЬНО ВІДПОЧИВАТИ — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: „ ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ”

ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїхтоваришів.

ЩО РОБЛЯТЬ ПІДЛІТКИ ОН-ЛАЙН

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають вон-лайнові ігри.За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;

- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

- цікавтесь, які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;

- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

- розмовляйте зі своєю дитиноюяк з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет -це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

БЕЗПЕКА ДIТЕЙ В IНТЕРНЕТI

ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ

· Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

· Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

· Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

· Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

· Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

· Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

· Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

· Не давати свої паролі нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.

· Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

· Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

КОНТРОЛЬ ЗА ДІТЬМИ В ІНТЕРНЕТІ

Доки ми сперечаємося "пущать" або "не пущать" учнів школи в Інтернет – вони вже тут. Ми знову запізнилися. Очевидно, що зараз неможливо гарантувати стовідсотковий захист дітей від небажаного контенту. Жодні фільтри ніколи такої гарантії не дадуть. Але ми можемо формувати у дітей навик "безпечної" поведінки в Інтернеті. Як?

ПРОБЛЕМА ВІДНОСНО «СВІЖА», АЛЕ ВИРІШУЄТЬСЯ «СТАРИМИ» МЕТОДАМИ:

1. Батьки повинні знати чим зайняті їхні діти. Найпростіше – розмовляти з дітьми: чим живе, чим цікавиться, які сайти любить відвідувати і чому, з ким дружить, у тому числі, і в Інтернеті. Крім того (не замість – а крім!) сімейний фільтр на пошуковій машині, контроль по логах та ін.

2. Діти повинні володіти основами ОБЖ.

Ми учимо їх не розмовляти з незнайомцями? Ми пояснюємо, що не можна називати незнайомцям свою домашню адресу? Ну, і в мережі все те ж саме. Зараз багато цікавих навчальних ресурсів для дітей створюється з метою навчання безпечній поведінці в Мережі.

3. Вчитель повинен розуміти, навіщо він відправляє дітей в Інтернет.

Учити «с Інтернетом» нині модно. Чи завжди це виправдано? Передбачимо, вчитель сформулював конкретні завдання уроку, що реалізуються за допомогою Інтернет-ресурсів. Які тут можуть бути варіанти забезпечення безпеки:

закрита середа навчання, наприклад, учбові блоги, де можуть залишати свої коментарі лише ті, хто дістав відповідний доступ від вчителя, ведучого блог;

постановка конкретного учбового завдання: що хочу знайти? де? як використовую?

формування навиків критичного мислення;

список перевірених вчителем ресурсів, з яких пропонується використовувати інформацію;

все ті ж фільтри і контроль системного адміністратора, якщо такий в школі є.

Найголовніше – привчати дітей не «проводити час» в Інтернеті, а активно користуватися можливостями мережі.

А можливостей – очі розбігаються! Скільки всього можна зробити за допомогою різних соціальних сервісів: і презентацію в блог підв'язати, і мультик, і слайд-шоу. Одна лише біда: знижується рівень безпеки закритого блога: дуже вже багато вбудованих кнопок, що відводять на рідний сайт постачальника послуги. А "рідний сайт", ясна річ, на дітей не розрахований і що там на титульній сторінці вискочить в той момент, коли дитя кликне, це ще велике питання.

НЕБАЖАНИЙ ВМІСТ В ІНТЕРНЕТІ

Небажана маса електронних повідомлень відома як небажана пошта, або спам. Во-на перенавантажує системи електронної пошти і може заблокувати поштові скринь-ки. Як інструмент для відправки небажаної пошти інколи використовують хробаків електронної пошти.

П’ять правил використання електронної пошти:

1. Ніколи не відкривайте підозрілі повідомлення або вкладення електронної пошти, що надійшли від людей, яких ви не знаєте. Натомість відразу видаляйте їх, вибравши відповідну команду в меню повідомлення.

2. Ніколи не відповідайте на небажану пошту.

3. Використовуйте фільтр спаму свого провайдера інтернет-послуг або програми електронної пошти (якщо він є).

4. Використовуйте нову або родинну адресу електронної пошти для запитів в Інтернеті, форумів тощо.

5. Ніколи не пересилайте «ланцюгові» повідомлення електронної пошти. Ви-даляйте їх одразу після надходження.

Якщо ваша дитина отримує зловмисні повідомлення електронною поштою або sms:

• Скажіть дитині, що вона не повинна відкривати такі повідомлення або інші повідомлення від незнайомої людини.

• Не слід відповідати на такі повідомлення. Однак варто зберегти їх на випадок, якщо ситуацію необхідно буде розв'язувати з іншою людиною.

• Якщо ви виявите, що відправник ходить до тієї самої школи, що й ваша ди-тина, зв'яжіться зі школою.

• Якщо образи продовжуються, необхідно змінити адресу електронної пошти або номер телефону дитини.

Пам'ятайте:

• Зловмисні повідомлення можна зберегти для подальших дій.

• Можна скоригувати настройки програми електронної пошти, щоб вона направляла повідомлення від певного відправника до окремої папки. У такому випадку вашій дитині не потрібно буде їх читати.

• Якщо ви знаєте адресу електронної пошти відправника, можете відправити копію зловмисного повідомлення постачальнику інтернет-послуг з проханням скасувати зазначену адресу електронної пошти.

• Якщо ви не знаєте адреси відправника, попросіть вашого постачальника інтернет-послуг надати вам допомогу.

ДОДАТКОВІ ПРАВИЛА

Закривайте сумнівні спливаючі вікна

Спливаючі вікна— ценевеликі вікна зповідомленнями, які закликають вас клацнути увікні. Якщо таке вікно з’являєтьсянавашому екрані, тонайбезпечніша річ, яку можна зробити,— цезакрити вікно, клацнувши значок X(зазвичай його розміщено уверхньому правому куті). Ніколи неможна передбачити, які дії зробить програма, навіть якщо виклацнете кнопку«Ні».

Недопускайте того, щоб вас ошукали

Приховати свою особу вІнтернеті легко. Рекомендується перевірити особу людини, зякою виспілкуєтеся (наприклад, угрупах обговорення). Неповідомляйте особисту інформацію через Інтернет нікому, крім людей, яких визнаєте іяким довіряєте. Якщо вас просять надати персональну інформацію навеб-сайті, завжди перевіряйте розділ «Умови використання» або «Політика захисту конфіденційної інформації», щоб пересвідчитися, щооператор веб-сайту пояснив, для чого буде використовуватись інформація ічибуде вона передаватись іншим особам.

Обговоріть здітьми правила використання Інтернету

Багато матеріалів, доступних вІнтернеті, непідходять для неповнолітніх. Обговоріть зісвоїми дітьми, якправильно табезпечно використовувати Інтернет.

ПРО ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ

Пам'ятайте
Розмістивши інформацію вІнтернеті, вивтрачаєте контроль над нею івбільшості випадків вже ніколи незможете видалити всі їїкопії.

Перевіряйте
Завжди слід переконатися, що визнаєте людину, якій надаєте інформацію, ізнаєте, для чого їїбуде використано.

Думайте
Чибезпечно розміщувати особисту інформацію насвоєму веб-сайті, якщо виневпевнені втому, для чого вона використовуватиметься?

Зазначте
Імена учнів, їхні фотографії таіншу особисту інформацію, щоміститься ушкільному журналі, можна публікувати нашкільному веб-сайті лише зізгоди учнів таїхніх батьків.

ЗАКОНИ ІНТЕРНЕТУ

Що дозволено і що не дозволено в Інтернеті

Інтернет єпублічним місцем. Працюючи вонлайні, слід дотримуватися основних правил так само, яквидотримуєтеся правил дорожнього руху, перебуваючи закермом.

Закони стосуються йІнтернету

Хоча більшість законів було створено до того, як Інтернет набув широкого розповсюдження, дія законів розповсюджується і на Інтернет. Все, що є не законним у повсякденному житті, є не законним і в онлайні.

Надаючи безпрецедентні можливості для вільного спілкування, Інтернет водночас накладає йвідповідальність. Зокрема, винесете відповідальність завміст ізаконність свого веб-сайту.

Авторське право

Авторське право захищає спосіб, вякий вивтілюєте ідею вжиття, але несаму ідею. Копіювати матеріали зІнтернету для використання вособистих цілях дозволено, але передавати таподавати такий матеріал яквласний неможна. Наприклад, якщо вивикористовуєте матеріал для своєї презентації, томаєте посилатися наджерело.

Передавання недозволеного матеріалу (зокрема, незаконних копій фільмів або музичних творів, доступних уоднорангових (P2P) мережах) єнезаконним.

Копіювання програмного забезпечення табаз даних, для використання яких потрібні ліцензії, єнезаконним, навіть якщо церобиться зметою застосування вособистих цілях.

Незаконне використання матеріалів може призвести допозовів заспричинені збитки імати інші наслідки, передбачені законодавством.

ЯК ВИРІШУВАТИ ефективно КОНФЛІКТИ У ШКОЛІ?

· При виникненні конфліктів в першу чергу батькам необхідно вислухати думку власної дитини, без оцінки її дій і звинувачень. Атмосфера при бесіді повинна бути довірлива.

· Враховуйте можливість фальсифікації інформації під час її передачі.

· Після цього обговоріть ситуацію, що склалася і акуратно підведіть дитину до думки про те, що причиною сварки стало непорозуміння.

· Наступним кроком має бути ознайомлення з точкою зору протилежної сторони конфлікту (вчителя, інших школярів)

· Контролюйте свої емоції. Уникайте суджень щодо дій та висловлювань протилежної сторони. ПАМ’ЯТАЙТЕ!

У жодному випадку Ви НЕ маєте права морально чи фізично чіпати іншу дитину!

· Пошук виходу з конфлікту має відбуватися при спільній бесіді батьків, учнів і класного керівника. Якщо спроби вирішення конфлікту зазнають фіаско, слід звернутися до шкільної адміністрації, психолога.

· Але якщо у дитини при конфліктах з однокласниками регулярно з'являються синці, доведеться діяти рішуче і підключати керівництво школи та інших батьків.

ПРОФІЛАКТИКА КОНФЛІКТІВ В ШКОЛІ

· Для того, щоб дитина не потрапляла в гущу конфліктів, виховуйте у неї почуття власної гідності та толерантне ставлення до оточуючих.

· Вивчайте школяра ні в якому разі не показувати свій страх і не піддаватися на провокації. Але при цьому необхідно прищеплювати в дітях повагу до вчителів та оточуючих.

· У тому, як уникнути конфлікту в школі, важливу роль грають і батьки. Слід постійно підтримувати зв'язок з класним керівником. У напружених ситуаціях не відстоюйте сліпо позицію вашої дитини, вислухайте і протилежну сторону.

ТИ ПОТРАПИВ У ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ. ЩО РОБИТИ? (ПОВЕДІНКА У НАТОВПІ)

Що робити?

Не піддаватись загальній паніці! Емоції змусять тебе бігти туди, куди побіжать всі, а це небезпечно для життя. Для порятунку ж потрібен здоровий глузд та самокритика, які слугують найкращими гальмами при надмірних емоціях.

Ось прості прийоми, які допоможуть не піддатись загальній паніці:

• Ніколи не приймай на віру чутки, які поширюються в натовпі. Шукай спосіб перевірити нав'язану інформацію за допомогою фактів.
• Психологічно дистанціюйся від натовпу - приймай рішення виходячи з того , що бачиш, а не з того, що чуєш!
• В жодному разі не сперечайся з роздратованим натовпом - "білих ворон" натовп знищує.
• Якщо ти відчуваєш, що "заводишся", спробуй поглянути на себе зі сторони. Як ти зараз виглядаєш, чи не смішно ти поводишся, чиї слова ти промовляєш?
• А ще швидко прийти до тями можна зробивши дуже різкий видих, боляче вщипнувши себе за руку чи прикусивши губу.

Як поводитись, якщо ти все ж опинився у тисняві ?

- Схрести руки на грудях, це допоможе вберегти ребра від можливих ударів.

- Позбудься усього, що могло б травмувати тебе (сумок, наплічника, шарфів, біжутерії, ручок та окулярів).

- У тисняві ніколи не нагинайся щоб щось підняти. Жодна річ не вартує твого життя.

- Міцно тримайся на ногах: падіння у натовпі смертельно небезпечне! Якщо можливо, притримуйся за своїх сусідів.

- Якщо ти все ж впав, то необхідно якнайшвидше встати! Для цього зіпрись на ногу та зроби різкий ривок у напрямку руху натовпу.

- Зосередься на близьких тобі людях. Досвід показує, що у паніці люди схильні втрачати зв’язки з близькими.

- Брати дитину у натовп – означає піддавати її життя смертельній небезпеці. Але якщо так трапилось, що у тебе на руках малолітня дитина, запам’ятай, що найбезпечніше місце - над головами. Відомі випадки, коли матері просто кидали своїх дітей поверх натовпу і тим самим рятували їх від смерті.

- Якщо натовп почав рухатись, необхідно слідувати у напрямку руху людей. І, як не дивно, варто притримуватись центру натовпу – тут більше можливостей та часу щоб зорієнтуватись як вибратись з складної ситуації.

І завжди пам’ятай головне правило виживання: заходячи кудись, подумай, як ти будеш звідти вибиратися.

Булінг (насилля в шкільному середовищі)

ми всі можемо допомогти це зупинити

“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.

Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Типи булінгу

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ, КОЛИ МІЖ ДВОМА ЧИ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ ІСНУЄ НЕЗГОДА, РОЗБІЖНІСТЬ ДУМОК АБО РІЗНІ ПОГЛЯДИ. КОНФЛІКТ МІЖ УЧНЯМИ НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ Є БУЛІНГ. ДІТИ У РАННЬОМУ ВІЦІ ВЧАТЬСЯ РОЗУМІТИ, ЩО ІНШІ ЛЮДИ МОЖУТЬ МАТИ ІНШУ ДУМКУ, НІЖ ЇХ ВЛАСНА, АЛЕ РОЗВИТОК ЦІЄЇ ЗДАТНОСТІ СПРИЙМАТИ ІНШУ ТОЧКУ ЗОРУ ПОТРЕБУЄ ЧАСУ, І ЦЕЙ ПРОЦЕС ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ ПОВНОЛІТТЯ

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися

все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних

дисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціально гобулінгу.

Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?

Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.

Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.

• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.

• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.

• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.

• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.

Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?

• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.

• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.

• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.

• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.

• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.

• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.

• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.

• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.

Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?

Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.

Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

• Зберігай спокій і обійди ситуацію.

• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.

• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий.

Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?

Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?

Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.

Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?

Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.

Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.

Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного

розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.

Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.

ТИЖДЕНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

ПАМ’ЯТКА ВСІМ НЕБАЙДУЖИМ ДОРОСЛИМ ДО ПРОБЛЕМИ:

Для того, щоб зупинити розповсюдження найгірших форм дитячої праці в Україні, дотримуйтесь наведених нижче принципів:

1. Не подавайте дітям милостиню на вулицях. Даючи гроші, ви тримаєте дитину на вулиці. У малого жебрака є "господар", який забирає, як правило, всі "зароблені" гроші.

2. Не користуйтесь послугами дітей! Особливо сексуальними!!!

3. Не користуйтеся дитячою працею у сільській місцевості.

4. Інформуйте місцевих урядовців про дітей шкільного віку, які не відвідують школу через залучення до праці.

5. Не купуйте товари з використанням дитячої праці. Не купуйте товари у тих підприємців, де діти працюють замість того, щоб ходити до школи, коли діти працюють вночі, працюють цілими днями без перерв, у поганих умовах, без їжі тощо!

6. Засуджуйте людей, які використовують дітей для задоволення своїх сексуальних потреб. Не залишайтесь осторонь, якщо ви бачите дитячу проституцію чи порнографію в Інтернеті. Заявляйте про це в міліцію, вчителям, службам у справам неповнолітніх, на безкоштовний Всеукраїнський телефон гарячої лінії 8-800-500-33-50, безкоштовно з мобільного телефону Київстар та МТС 386.

7. Вимагайте від своїх депутатів усіх рівнів прийняття дієвих законів і політичних програм з викоренення дитячої праці.

Як допомогти школяреві адаптуватися після канікул

Піднесений настрій та ейфорія з приводу початку нового навчального року тривають недовго, і їм на зміну приходить швидка стомлюваність і шкільна депресія. Психологи називають вересень найбільш кризовим місяцем для школярів. Незважаючи на те, що все літо діти відпочивали і набиралися сил, нездужання, втома і пригнічений стан - часті супутники початку навчального року. При цьому батьки інколи навіть не здогадуються про таку особливість психіки дитини, і дивуються, що після 3-х місяців канікул, вона нарікає на швидку стомлюваність, і розцінюють подібні скарги, як лінь і небажання вчитися.

Адаптація до навантажень після тривалого відпочинку - закономірний процес, і у кожної дитини він проходить по-своєму. Так першокласникам необхідно від 1,5 до 3-х місяців, щоб повноцінно включитися в шкільне життя, п'ятикласнику достатньо одного місяця, а старшокласники долають цей етап за 2 - 3 тижні. Даний період характеризується не тільки труднощами психологічного характеру, але й найчастіше порушеннями загального соматичного стану дитини. При цьому дотримуючись певних рекомендацій, можна пройти стадію звикання легко і безболісно, як для самого учня, так і для педагогів, і батьків.

Поради батькам:

1. Режим дня - основа успішної адаптації

Одна з причин, чому діти люблять літні канікули - це відсутність режиму та необхідності рано вранці вставати, а ввечері лягати спати по годиннику. Батьки дозволяють відступати від прийнятих правил, і в цьому немає нічого поганого. Однак всьому свій час, і вже за два тижні до початку навчальних занять, дитини поступово потрібно повертати до "шкільного розпорядку". Дослідження, проведені Американською академією медицини, показали, що здоровий, тривалий сон впливає не тільки на нормальний розвиток дитини, але і є фундаментом для продуктивної навчальної діяльності, тому перше, що необхідно зробити - це відмовитися від нічних переглядів телевізора і замінити їх вечірніми пішими прогулянками . Це допоможе дитині не тільки швидко і міцно заснути, але і послужить сигналом до прийдешніх змін.

2. Ситуація успіху - двигун навчального процесу

Ні для кого не секрет, що діяльність, яка створює атмосферу успіху, не вимагає додаткової мотивації. Допомогти дитині легко подолати період адаптації і безболісно втягнутися в навчальний процес можна створюючи ситуацію успіху. Зустрічаючи дитину після школи, перші 2 - 3 тижні намагайтеся не питати її про те, які оцінки вона отримала. Спробуйте сконцентрувати її увагу на тих нових знаннях, які він придбала на уроці. Ваше завдання вселити в юного учня впевненість у тому, що головне в школі - це не відмітка, а дивовижні відкриття, які дарує вчитель. І якщо через місяць ваше чадо, зі щасливою усмішкою прийде додому і першим ділом розповість про те, як багато цікавого дізнався на уроці, то можете себе привітати, в битві з адаптацією ви здобули перемогу.

3. Любов і турбота про дитину - найкращий антидепресант

Однак не поспішайте засмучуватися, якщо напади тривожності таки відвідують вашого учня. У такій ситуації важливо, щоб самі батьки, оточивши дитину любов'ю і турботою, випромінювали спокій і впевненість у тому, що все буде добре. Постарайтеся протягом першого місяця навчання відмовитися від відвідування гуртків та секцій, які стануть додатковим навантаженням для школяра. Пам'ятайте, дитина оточена теплотою і турботою сімейного вогнища, може впоратися з будь-якими труднощами.

4. Корисний раціон школяра

"Ми те, що ми їмо" - говорив Гіппократ і це - істинна, правда. Подбавши про правильне харчування для дитини, ви, тим самим, забезпечите її мозок цеглинками для побудови міцних знань. Найнеобхіднішою "їжею для мозку" в період активної розумової діяльності вважається холін і лецитин. Ці елементи у великій кількості містяться в молоці, яйцях, рибі й печінці. Однак якщо Ваша дитина не любить ці продукти, не поспішайте засмучуватися, сьогодні препарати з холіном та лецитином можна придбати в аптеці і використовувати їх як харчові добавки. Ще одним безцінним елементом для роботи головного мозку вважається магній, він міститься в горіхах, гречці, какао, бананах, насінні, печеній картоплі. Включіть ці продукти в раціон школяра і тим самим ви полегшите йому етап включення в навчальну діяльність

Загальні рекомендації батькам щодо виховання дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку

Заповіді для батьків

1. Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настрої.

2. Чітко визначте, чого саме ви вимагаєте від дитини, і поясніть це їй, а також довідайтеся, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійності; виховуйте, але не контролюйте кожен її крок. Не підмінюйте виховання опікою.

4. Краще не підказуйте готового рішення, а вкажіть шляхи до нього й час від часу аналізуйте разом з дитиною її неправильні та помилкові кроки до мети.

5. Не пропустіть момент першого успіху.

6. Вчасно зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити почуте.

7. Головне – оцінити вчинок, а не особистість.

8. Доторкніться до дитини й тим самим дайте їй відчути, що співчуваєте її помилці, вірте в неї, незважаючи на помилку.

9. Виховання має бути поетапним.

10. Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Батькам на замітку

- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

- Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

- Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших.

- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

- Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

- Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

- Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Пам’ятка для батьків

Ваш син або ваша донька виросли, але вони – ваші діти. Їхні помилки – це ваші безсонні ночі, гіркі сльози, відсутність радощів життя. Пам’ятайте про це, коли униказте спілкування з ними, замовчуєте проблеми, приховуєте факти, які можуть призвести до трагедії.

Ви забов’язані знати:

- з ким товаришує ваша дитина, в яких компаніях буває.

- Хто її найкращий друг або подруга.

- Де дитина проводить вільний час.

- Чим захоплюється та які інтереси має.

Ви повинні тривожитися, якщо ваша дитина:

- Грубить вам, іде з дому, не повідомляючи вам про це.

- Бреше вам; вимагає у вас гроші.

- Стає залежною від алкоголю.

- Перестає спілкуватися з вами й не реагує на ваші зауваження.

Пам’ятайте: з найважчої ситуації є вихід. Треба тільки спробувати знайти його!

Як запобігти вживанню наркотиків дитиною

Для уникнення проблем, пов’язаних з уживанням наркотиків, вам слід:

1. Бути найближчою людиною для своєї дитин7и незалежно від тих важких ситуацій, у які вона може потрапити.

2. Не замовчувати проблему, якщо дитина виходить з – під вашого контролю, звертатися до фахівців.

3. Звертати увагу на те, чи палить ваша дитина, чи вживає спиртні напої, бо ви не застраховані від того, що вона не вживає наркотики.

4. Створювати вдома найсприятливішу атмосферу, аби дитині не захотілося змінити домашній світ сварок і скандалів на світ щастя і спокою з допомогою наркотиків у поганій компанії.

Як обернути конфлікт на користь і батькам, і дитині

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя. Намагайтеся, щоб ці зміни були на краще!

1. Перш ніж вступати у конфлікт, поміркуйте над тим, якого результату прагнете.

2. Переконайтеся в тому, що цей результат для вас справді важливий.

3. У конфлікті визнавайте не тільки свої інтереси, але й інтереси іншої людини.

4. Дотримуйтесь етики поводження в конфліктній ситуації, розв’язуйте проблему, а не зводьте рахунки.

5. Будьте тверді та відкриті, якщо переконані у своїй правоті.

6. Змусьте себе чути доводи свого опонента.

7. Не принижуйте і не ображайте іншу людину: це позбавить вас страждань каяття потім.

8. Будьте справедливі й чесні в конфлікті, не жалійте себе.

9. Дорожіть повагою до себе, наважуючись на конфлікт зі слабшим за вас.

ПОРАДИ БАТЬКАМ І ВИХОВАТЕЛЯМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Поради батькам:

Джон Гален, один із найавторитетніших дослідників творчості, запропонував корисні поради батькам, які піклуються про інтелектуальний та творчий розвиток своїх дітей.

1. Підтримуйте здібності дитини до творчості. Проявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте несхвальної оцінки творчих спроб дитини.

2. Будьте терплячими до дивних ідей, поважайте цікавість, запитання дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть, якщо ви вважаєте їх дивними.

3. Час від часу залишайте дитину на самоті, дозволяйте їй, якщо вона того бажає, займатися своїми справами. Зайвий контроль може ускладнити творчість.

4. Допомагайте долати сумніви та розчарування, коли дитина лишається одна в процесі незрозумілого однолітками творчого пошуку. Нехай вона збереже творчий імпульс, знаходить нагороду в собі й менше хвилюється про своє визнання оточенням. Воно, може й не швидко, але прийде.

5. Поясніть, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час і терпіння. Дитина має навчатися жити в інтелектуальному напруженні.

6. Допомагайте дитині цінити в собі творчу особистість. Однак поведінка не повинна виходити за межі дозволеного.

7. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики першого досвіду, яким би невдалим він не був. Виявляйте симпатію, теплоту: дитина прагне творити не лише для себе, але й для того, хто її любить.

8. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», інколи покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію.

9. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, долати негативну оцінку однолітків.

Поради вихователям:

1. Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих – вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».

2. Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я»- концепцію й самооцінку, розвивайте в них емпатію.

3. Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.

4. Дотримуйтеся порядку й дисципліни: обдаровані діти, які всі інші, мають знати межу допустимої поведінки.

5. Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця принесла користь.

6. У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, не активізує їхню роботу.

7. Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

8. Привчайте обдарованих дітей працювати разом, це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.

9. Заохочуйте дітей – це стимулює їх.

10. Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ В ПРОФІЛАКТИЦІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Що можуть зробити для дитини батьки?

Якщо підліток висловлює бажання смерті, до ситуації треба ставатися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз. Насамперед необхідно обмірковувати ситуацію або обставини, у яких виражається це почуття. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (не відпускаєте на дискотеку чи концерт). Те ж бажання він може виявити, коли ви його караєте або коли він намагається використовувати ваш промах, щоб викликати у вас почуття провини і скористатися цим у своїх цілях. Він також намагається викликати у вас відповідну реакцію і засмутити вас. Поміркуйте, чи можете ви передбачити, коли він повторить подібне висловлювання, або ж він говорить про бажання померти в несподіваній ситуації: коли дивиться телевізор, розмовляє про школу та своїх друзів. Як часто висловлюється бажання померти і за яких обставин.

Іноді розмірковування про самогубство, по суті, являють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: «Я тебе ненавиджу», «Ви злі», «Я втечу з дому», «Я хочу жити у бабусі». Це особливо характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції. Дайте підлітку виразити свої почуття та обговоріть їх. Зберігайте самовладання, не дозволяйте дитині маніпулювати вами.

Незалежно від того, чи є висловлювання про бажання померти передбаченими, чи бачите ви в них спробу маніпуляції, далі вам слід спробувати виявити ознаки небезпечності. Якщо ви помітите одразу декілька ознак – певні почуття, зміни в поведінці або характерні ситуації, поставтеся до дитини дуже серйозно. Якщо ви чуєте такі висловлювання, то важливо серйозно їх сприймати. Поговоріть з дитиною про її почуття та про самогубство. Не пропонуйте різних відповідей на серйозні питання. Не роз’яснюйте, чому вона не повинна почувати того, що почуває. Саме це може лише укріпити в ній почуття провини, безвихідності свого становища та власної непотрібності. Спробуйте проникнутися її почуттям і направте розмову так, щоб підліток сам генерував альтернативні рішення своїх проблем. Якщо у вас є сумніви або не вирішувані питання, зверніться до психолога, психотерапевта, психіатра, який спеціалізується на дітях та підлітках, та попросіть професійної допомоги.

Один з основних принципів адекватної соціалізації – це віра в себе!

Те, як ми ставимося до себе, відображається в нашій зовнішності, у тому, як ми поводимо себе, як беремося за роботу та виконуємо її кожний і навіть як ми будуємо взаємовідносини з людьми. Наша самооцінка – це наше уявлення про свою цінність та значущість у житті та в суспільстві.

Підлітки з адекватною самооцінкою почувають, що їх люблять, і самі дарують любов оточуючим, вони володіють здібностями та працюють продуктивно і легко сприймають нове. Вони правильно оцінюють критику і дивляться на життя з оптимізмом.

Підлітки, які оцінюють себе надто низькою, вважають, що їх не люблять, що вони не варті поваги і заслуговують догани. Як правило, вони відчувають безвихідність, уважають себе бездарними, почувають незручність, збентеження. Це може закінчитися тим, що вони втрачають цікавість до життя та починають бачити все в похмурому світлі. Людина із заниженою самооцінкою більш схильна до стресів, а моменти радості, скоріш усього, залишаться непоміченим. Це може спонукати підлітка до зловживання алкоголем і наркотиками та спроби покінчити з собою.

Нам необхідно вчити наших підлітків:

- зосереджувати свою увагу на доброму,

- доброзичливо приймати люб’язні, приязні слова,

- намагатися мати про себе позитивну думку,

- піклуватися про себе за допомогою фізичних вправ та раціонального харчування,

- пам’ятати – нічого поганого в тому, щоб звернутися до кого – небудь за допомогою!

Поради про те, як справитися зі стресом

- розташуйте по порядку те, що слід зробити,

- навчіться розслаблятися. Виділіть час для розваг,

- робіть фізичну зарядку,

- уживайте в їжу поживні продукти,

- поговоріть з ким – небудь про те, як ви почуваєте себе,

- зверніться за допомогою до друзів, родичів, консультантів, психологів, служителів церкви та інших людей, які можуть допомогти вам.

Поради дорослим, як навчитися активно слухати

- розмовляти в спокійному місці, щоб уникнути можливості бути перерваним у бесіді,

- приділяти всю увагу співрозмовнику, дивитися прямо на нього, зручно, без напруги, розташувавшись напроти,

- переказати те, що співрозмовник розповів вам, щоб він переконався, що ви дійсно зрозуміли суть почутого та нічого не пропустили,

- дати можливість співрозмовнику висловитись, не перебиваючи його, і говорити тільки тоді, коли перестане говорити він,

- говорити без засудження та упередження, що сприяє посиленню у співрозмовника почуття власної гідності.

ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

Професійна орієнтація це система науково – практичної діяльності загальноосвітньої школи, низки інших суспільних інститутів, метою яких є професійне самовизначення учнів, що відповідає індивідуальним особливостям кожної особистості й потребам суспільства в кадрах. Робота шкільних психологів повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.

Поради батькам: Як допомогти дитині обрати професію

Таке питання рано чи пізно постає перед батьками. Їх непокоїть майбутній матеріальний добробут дитини, престижність професії, а також необхідність надати їй можливість отримувати задоволення від обраної справи. Запропонуйте дитині визначити її здібності, хист, уподобання, особисті якості. Нехай ваша дитина відповість на запитання: що вона робить найкраще, що їй подобається робити найбільше? Потім окресліть можливе коло професій, де можна виявити ці навички. Допоможіть дитині зібрати потрібну інформацію про різні професії. Крім книжок, статей у журналах та Інтернеті можна згадати, чим займаються родичі, друзі, знайомі. Якщо хтось із них працює в галузі, яка цікавить вашу дитину, попросіть їх розповісти про особливості професії. Компетентна інформація набагато корисніша за нейтральну.

Велике значення має те, що скільки часу планує дитина приділити оволодіння професією. Чи це будуть короткочасні курси, коледж, університет або довготривале навчання з аспірантурою та стажуванням.

Пам’ятка для батьків

Запобігання дитячої агресивності

1. Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.

2. Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок, не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.

3. Не ставте своїй дитині жодних умов.

4. Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.

5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте собі.

6. Не змінюйте своїх вимог щодо дитини на догоду будь – кому.

7. Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.

8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабостями.

9. Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.

10. Пам’ятайте, що дитина – це втілена можливість! Скористайтеся нею так, щоб вона була реалізована повною мірою!

Агресивність дитини проявляється, якщо батьки:

- б’ють дитину,

- знущаються з неї,

- злісно жартують над дитиною,

- змушують дитину відчувати незаслужений сором,

- свідомо брешуть,

- п’ють чи влаштовують дебош,

- виховують дитину подвійною мораллю,

- невимогливі та неавторитетні для своєї дитини,

- не вміють любити своїх дітей порівну,

- не довіряють дитині,

- налаштовують дітей одне проти одного,

- не спілкуються зі своєю дитиною.

- забороняють заходити до їхнього будинку друзям дитини,

- дріб’язково опікуються й турбуються через дитину,

- живуть власним життям, в якому немає місця їхній дитини,

- дають зрозуміти дитині, що її не люблять,

Для подолання дитячої агресії у своєму педагогічному арсеналі батьки повинні мати:

- увагу, співчуття, співпереживання,

- терпіння, вимогливість, чесність, відвертість, розуміння,

- почуття гумору, відповідальність, тактовність, відкритість,

- обов’язковість, доброту, пестощі, турботу, довіру,

- щирість, дружелюбність, умінні дивуватися,

- надію, любов.

Пам’ятка для батьків

(Запобігання дитячої агресивності)

1. Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.

2. Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок, не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.

3. Не ставте своїй дитині жодних умов.

4. Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.

5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте собі.

6. Не змінюйте своїх вимог щодо дитини на догоду будь – кому.

7. Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.

8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабостями.

9. Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.

10. Пам’ятайте, що дитина – це втілена можливість! Скористайтеся нею так, щоб вона була реалізована повною мірою!

Агресивність дитини проявляється, якщо батьки:

- б’ють дитину,

- знущаються з неї,

- злісно жартують над дитиною,

- змушують дитину відчувати незаслужений сором,

- свідомо брешуть,

- п’ють чи влаштовують дебош,

- виховують дитину подвійною мораллю,

- невимогливі та неавторитетні для своєї дитини,

- не вміють любити своїх дітей порівну,

- не довіряють дитині,

- налаштовують дітей одне проти одного,

- не спілкуються зі своєю дитиною.

- забороняють заходити до їхнього будинку друзям дитини,

- дріб’язково опікуються й турбуються через дитину,

- живуть власним життям, в якому немає місця їхній дитини,

- дають зрозуміти дитині, що її не люблять,

Для подолання дитячої агресії у своєму педагогічному арсеналі батьки повинні мати:

- увагу, співчуття, співпереживання,

- терпіння, вимогливість, чесність, відвертість, розуміння,

- почуття гумору, відповідальність, тактовність, відкритість,

- обов’язковість, доброту, пестощі, турботу, довіру,

- щирість, дружелюбність, умінні дивуватися,

- надію, любов.