Цікаві факти про Біблію

Вперше слово «Біблія» для позначення священного писання запропонував Іоанн Златоуст в VI столітті. До цього збірник не мав єдиного назви: у євреїв значився як «Письма», «Заповіт», у перших християн Новий Завіт називався «Євангеліє» (в перекладі «Добра Новина») і «Апостол» («Посланник»).

Ця книга, створена величезною кількістю авторів, які мали величезний життєвий досвід в абсолютно різних областях. Серед біблійних письменників: царі (Соломон, Давид), пастух (Амос), лікар (Лука), рибалки (Петро та Іван), пророки (Мойсей, Ісая, Данило), полководець (Ісус Навин), ремісник (апостол Павло), чиновник (апостол Матвій) і т.п. Деякі з них були не євреями, а греками або навіть римськими громадянами.

Біблія складається з двох великих розділів: Старого і Нового Завітів. Старий Завіт містить 39 канонічних, тобто визнаних Церквою, книг, а Новий Завіт – 27. Ще 11 книг Старого Завіту в церковний канон не входять, але в слов’янській Біблії присутні.

У юдаїзмі лише Старий Завіт (Танах) розглядається як священна книга. Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників юдаїзму, — священною є лише перша частина і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Натомість виділяють три частини Святого Письма:Тора, Невіім та Кетувім. В юдаїзмі Ісус не визнається Богом і Месією.

В цілому юдаїзм ставиться до християнства як свого «похідного», але вважає що християнство є «помилкою», що, однак, не заважає йому нести базові елементи юдаїзму народам світу.

На глави Біблію поділив Кентерберійський єпископ Стефан Ленгтон в XIII столітті, а на вірші в XVI столітті французький друкар Роберт Етьєн, після чого Біблія набула сучасного вигляду і зручності цитування (книга: глава: вірш).

Оригінал Біблії написаний єврейською, грецькою і арамійською мовами.

Історичність Святого Письма визнається вченими лише частково і тільки починаючи з епохи Стародавнього Ізраїлю (VIII-VII ст. до н. е. і пізніше). Однак і більш ранні описані в Біблії події – всесвітній потоп, вихід євреїв з Єгипту, раз у раз підтверджуються відкриттями біблійної археології, геології та іншими науковими дисциплінами. У 1970 році на березі Нілу в таємній печері учені виявили справжнє Євангеліє від Іуди, що вважалося загубленим назавжди. Автентичність манускрипту була доведена.

Найпоширеніші числа в Біблії 7, 12 і 40. А ось слово Трійця в Біблії жодного разу не згадується, так само як і про трьох мудреців і три дари.

Хрещення не було унікальним явищем Нового Заповіту. Євреї, вірите ви в це чи ні, використовували водне занурення за декілька століть до того, як Іван почав занурювати в воду своїх єврейських послідовників. Одна з причин, чому вони не пручались цьому, — це було частиною їх культури. Неподалік від Храму археологи знайшли близько 50 резервуарів для занурення (миквот), призначених для тих, хто прийшов ритуально очиститись перед принесенням жертви в Храмі.

В 1881 році Папа Лев XIII визнав існування секретної бібліотеки у Ватикані.

У свідків Єгови не прийнято святкувати дні народження, тому що дні народження, які були описані в Біблії, закінчилися вбивствами.

Незважаючи на величезний попит, Біблія є найпереслідуванішою в світі. Історія не знає прикладів, щоб протягом 2000 років проти якої б то не було книги видавалося стільки законів, порушників яких карали б смертю.

Парадокс же гонінь на Біблію полягає в тому, що забороняли її не тільки противники християнства, а й сама офіційна християнська церква! Наприклад, Тулузький собор 1229 року забороняв під страхом смерті читати Біблію світським особам. А ще через п’ять років, в 1244 році, Терраконскій собор заборонив читати Біблію і священнослужителям! Типовий для того часу приклад: за наказом одного католицького єпископа знищується в полум’ї багаття цілий тираж Біблій з побоювання, що, потрап ця книга до простого народу, люди б виявили, що офіційна церква відступає від Слова Божого. І тоді церква втратила б своєї неподільної і несправедливої ​​влади над народом, як, втім, це і сталося в епоху реформації.